<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title/></titleInfo><name type="personal"><namePart>20240708              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Чалий</namePart><namePart type="termsOfAddress">А.О</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статт іаналізуються основні соціологічні теорії й концепції стосовно Османської імперії XVIIIст. її політичного, економічного, міжнародного життя.  Основні теорії які будуть використовуватися  в  рамках  фактологічного матеріалу:  модернізаційна,  світ-системна, класова,  дивергенційна,  історичної соціології,  концепція  “Великої кривої”  Рея  Даліо, економічних циклів,  описанихзгіднометодологіїекономічнихциклів.  Метою  статті  є перевіркатеорійосманською практикою і виробленнязагальноїтеоретичноїлініїрозвиткудержавиОсманів  у XVIIIст.  Виявлено, щоОсманська  держава  пережила у XVIIIстолітті низку  змін,  які,  на  перший  поглядбули  не  дужепомітнісучасникам,  але  яківизначилиподальшийрозвитокдержави на десятиліття вперед аж до серединикінця ХІХст. З точки зорумодернізаційноїтеоріїОсманська  держава  зазналакількаетапівзмін, яківже  й  так докладнодосліджені в історіографії: “Епохутюльпанів” (1703-1730), модернізаційні потуги 1750-1770-хрр.,  правлінняСелімаІІІ  (“Нізамі-Джедід”) –якінамагалисяскопіювати  й дорівнятися до європейськихінститутів у намаганнівідновитивійськовумогутність і вдалопротистоятинаступуєвропейців. Через  цілу  низку причин  як  суб’єктивного  так  і об’єктивногоабо реального характеру 
ціспроби не дали того результату, який очікували його впроваджувачі,  а  обмежилися лише певними здобутками,  які  структурно  мало  змінили османську державу. Згідно теорії економічних циклів – османи потрапили в низхідну тенденцію ділової активності (як і інші країни), але через структуру економіки та економічну політикузазнали більших збитків, що вплинули на соціальну сферу. З точки зору марксистського аналізу османи залишалися феодальною країною з яскраво вираженим військово-експансіоністським елементом.  З  точки  зору світ-системного  аналізу –до  кінця століття османи міцно закріпилися в статусі держави напівпериферії, знизившисвій статус до регіональної держави в  кращому випадку.  З  точки  зору історичної соціології –османське суспільство  почало поляризуватися  як  територіально  (через  зростаючу  роль  місцевих верхівок  та  пониження влади  центрального  уряду)  та  функціонально  (через  відсутність індустріалізації  та асиметричності торгівлі  й неадекватності економічної політикивлади  в  османів  так і  не виник виробничий «третійклас»).  Окремо варто виділити концепцію  Рея  Даліо,  яка  хоч  і відносно  популярна  в журналістських  та  наукових колах,  але не  може слугувати науковою теорією через неверифікованістьта понятійну розмитість критеріїв</extent></physicalDescription>
    Історія. Всесвітня історія
  
    94
  <identifier type="uri">https://journal.ivinas.gov.ua/pwh/issue/view/22</identifier><location><url displayLabel="Текст, стаття на сайті">https://journal.ivinas.gov.ua/pwh/issue/view/22</url></location><location><physicalLocation>94(560)"17"-047.37:005.52</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>13664</recordIdentifier></recordInfo></mods>
