</titleInfo><name type="personal"><namePart>20240724 ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>У статті досліджується ідейний зміст і образна структура поезії Михайла Ореста: зокрема, розглядаються мотиви есхатологізму й реінкарнації; аналізується ідейноестетична своєрідність Орестової поезії, його погляди на природу мови і суть мистецтва. Зазначається, що метафорика часу відображає філософські сенси, одним із яких є есхатологічне розуміння часу як «світу ночі», доби «відходу Бога», «кінця Речей», протиставленого «Вічному Дню». Есхатологічна поетика Михайла Ореста закорінена в середньовічну образність і біблійну метафорику. Стверджується, що Орестів пантеїзм виростає з романтичної естетики й відображається у культі лісу, символіці дерев, міфі про народження і смерть, мотиві метаморфози. Особливу роль у поетичному світі автора посідає середньовічна міфологія (переосмислення міфів про Ґрааль, Парсифаля, Лоенґріна, Тангейзера та ін.). </extent></physicalDescription><subject><name type="personal"><namePart>Орест, Михайло</namePart></name></subject> Літературознавство. Українська література 821(477) <identifier type="uri">https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/240/pdf_2</identifier><location><url displayLabel="Текст, стаття на сайті">https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/240/pdf_2</url></location><location><physicalLocation>821.161.2-1 Орест</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>13709</recordIdentifier></recordInfo></mods>