20240930 ukry50creatorБердяєвМ.О070У контексті світоглядного розуміння філософії як безупинної духовної боротьби, розвою персонально закорі-неного екзистенційного філософування та обстоювання надцінності культур духовної свободи автор пропонує оригінальну, універсумно центровану, довершену філософську теорію особистості, згідно з якою «людина є особистість не за природою, а за духом», котра тільки «й може вміщувати універсальний зміст, бути потенційним усесвітом в індивідуально неповторній формі», становить «екзистенційний центр світу» та охоплює універсум як власну рису-якість. Водночас особистість — це не готова даність, а завдання, ідеал розвитку, шлях самоконструювання людини, тобто виняток, а не правило, не субстанція, а творчий акт, й тому активність, живе екзистенціювання, «зусилля та боротьба, оволодіння собою і світом, перемога над рабством, визволення». Відтак вона плекає себе і «здійснює свою долю, знаходячи джерело сил у бутті, що її перевищує», та утверджуючи через самобутні креативні вчинки себе як суб'єкта серед суб'єктів на ґрунті наявного від природи та довкілля родового і спадкового матеріалу.
Психологія
Філософія
159.9
130.1:159.92313767