<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd"><titleInfo type="abbreviated"><title/></titleInfo><name type="personal"><namePart>20241029              ukry50</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm></role></name><name type="personal"><namePart>Мелещенко</namePart><namePart type="termsOfAddress">Т.В</namePart><role><roleTerm authority="marcrelator" type="code">070</roleTerm></role></name><typeOfResource/><originInfo><issuance/></originInfo><physicalDescription><extent>Стаття містить огляд еволюції відносин Україна-НАТО від початку незалежності нашої
держави до сьогодення. Авторка зробила спробу визначити та охарактеризувати основні
періоди формування відносин Україна-НАТО, означити ключові проблеми розвитку
партнерства. Констатується, що на початку незалежності, Україна обрала нейтральний та
позаблоковий статус, а далі задекларувала багатовекторність як основу зовнішньої безпекової
політики, що була історично обумовленою необхідністю у перехідний період. Водночас Україна
залишалася в полі інтересів Росії, яка прагнула відновити свої позиції на пострадянському
просторі, а тому не мала можливості повноцінно інтегруватися до євроатлантичних
структур.
Через складне геополітичне становище Україна була змушена маневрувати між Сходом і
Заходом щоб утвердитися в міжнародному полі та зайняти своє місце в європейській
архітектурі безпеки. В 1990-і рр. відносини Україна-НАТО розвивалися досить жваво, але не
достатньо для того, щоб Україна стала членом НАТО. Однак, Україна спромоглася здобути
статус особливого партнера, що у подальшому сприяло поглибленню двосторонніх відносин.
У 2000-х рр. спочатку відбулася активізація відносин Україна-НАТО, а з приходом до влади
В. Януковича Євроатлантичну інтеграцію України було призупинено. Ситуація змінилася після
Революції Гідності, коли до влади прийшли демократичні проєвропейські сили. Подальша
політика спрямована на поглиблення відносин України з Альянсом. Україна остаточно
визначилася зі своїм курсом, однак для успішної інтеграції потрібно виконати необхідні умови.
Також зі свого боку НАТО має проводити більш цілеспрямовану політику не зважаючи на
Росію, яка не є такою сильною, як створила про себе образ шляхом пропаганди. Україна
отримує беззаперечну підтримку Альянсу, але, на жаль, цього не достатньо для припинення
війни та відновлення територіальної цілісності. Вступ України до НАТО гарантував би з
одного боку безпеку України, а з іншого укріпив цінності Альянсу. Тому НАТО потрібно більше
рішучості у приєднанні України до Альянсу</extent></physicalDescription>
    Політика. Зовнішня політика України
  
    327
  <identifier type="uri">https://ivinas.gov.ua/publikatsiji/naukovyi-zhurnal-problemy-vsesvitnoi-istorii/problemy-vsesvitnoi-istorii-naukovyi-zhurnal-4-24-k-2023.html</identifier><location><url displayLabel="Текст, стаття на сайті">https://ivinas.gov.ua/publikatsiji/naukovyi-zhurnal-problemy-vsesvitnoi-istorii/problemy-vsesvitnoi-istorii-naukovyi-zhurnal-4-24-k-2023.html</url></location><location><physicalLocation>94:327:(477:(100-62)Нато)</physicalLocation></location><recordInfo><recordIdentifier>13843</recordIdentifier></recordInfo></mods>
