Карацуба, М.  Родини Рильських і Булаховських: зі спогадів про творчі контакти за часів Другої світової та повоєнної доби [Текст] / М. Карацуба &mdash; , 2025. - № 1 (405), січень-березень. &mdash; С. 41–49 : Бібліогр.: с. 49 Анотація: У статті наведено спогади представників родини академіка-лінгвіста Леоніда Булаховського: його дружини – Тетяни Булаховської (кандидатки філологічних наук, фахівчині з французької мови й літератури, оперної співачки) та доньки – Юлії Булаховської, докторки філологічних наук, полоністки, професорки, академікині Академії наук вищої школи – про спілкування з Максимом Рильським і його родиною в евакуації в Уфі (Башкирія, 1941–1942) та Києві (кінець 1943–1961). У фокусі уваги перебувають творчі зустрічі двох визначних науковців, яких об’єднували не лише спільна робота на широкій гуманітарній ниві – лінгвістика, фольклористика, літературознавство, проблеми перекладу, а й особисті дружні стосунки.<br/><br/>Перші епізоди спогадів торкаються подій початку Другої світової війни. З наступом фашистських військ на Україну значна частина академічних організацій була змушена евакуюватися до більш безпечних регіонів Радянського Союзу. Улітку 1941 року М. Рильський як директор Інституту народної творчості і мистецтва та Л. Булаховський, на той момент заступник директора Інституту мови і літератури АН УРСР, евакуювалися до Башкирії, де продовжили виконувати свої обов’язки як співробітники академічних установ. Творчі контакти науковців стартують з уфимського періоду.<br/><br/>Запропоновані спогади стосуються також творчих проєктів, над якими працювали науковці, насамперед над укладанням російсько-українського словника, а також перекладів М. Рильським творів французьких, польських та інших європейських авторів. Торкаються вони і подій повоєнних, зокрема участі науковців у конгресах славістів та важливих міжнародних наукових конференціях.<br/><br/>Окремо розглядаються наукові здобутки видатних учених на фольклористичній ниві, йдеться про передмову Л. Булаховського до видань «Сербські народні пісні» і «Сербська народна поезія», а також про переклади М. Рильського з народної поезії сербів.<br/><br/>Окрема увага концентрується на літературознавчій розвідці Л. Булаховського, присвяченій М. Рильському, – «Рильський – поет-патріот»