09609 2200277 4500 9266 9265 Тестаменти козацької старшини Гетьманщини другої половини XVII ст. як джерело історії повсякдення Текст І. Кривошея, І. Кривошея 2019. - 5 (548), вересень-жовтень УІЖ-ж ukr UA С. 147-166 Бібліогр.: с. 163-166 Ключові слова: тестамент, реєстр, козацька старшина, Гетьманщина Мета дослідження – проаналізувати відомі тестаменти козацької старшини другої половини XVII ст. та укласти початковий реєстр збережених старшинських духівниць цього періоду. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічного й термінологічного аналізу, історико-генетичний, компаративний. Наукова новизна. Уперше укладено реєстр збережених тестаментів української козацької старшини другої половини XVII ст. та проаналізовано відомі духівниці як джерело історії повсякдення. Висновки. Заповіти козацької старшини другої половини XVII ст. – це важливе джерело дослідження матеріальної й духовної культури українського ранньомодерного суспільства. Інформація духівниць принагідна для аналізу проблем із різних ділянок історичного та суміжного з ним знання. Тестаменти старшини розглядаються як джерело історії її буденного життя. Оскільки повсякдення козацької старшини другої половини XVII ст. досі залишається мало пізнаною сферою, це робить дане дослідження актуальним. Тестамент як джерело вже давно і плідно вивчається зарубіжними, особливо польськими, істориками. Стан дослідження заповітів іноземними колеґами важливий для українських фахівців доби козацтва, позаяк старшина взорувалася на шляхту, у тому числі в питанні правового оформлення останньої волі людини. До сьогодні не існувало укладеного реєстру збережених тестаментів старшини зазначеного періоду. Історики їх Український історичний журнал. – 2019. – №5 148 Ірина Кривошея, Ігор Кривошея Інколи повсякдення приховується у дрібницях, котрі довго не помічаєш. Читаючи акт купівлі-продажу, кримінальну судову справу або суперечку між рідними за майно у XVII ст., обов’язково наштовхнешся на щось настільки буденне, мимовільне і плинне, що свідомість пропустить, ледь зачепившись поглядом. Минає час, виникають нові запитання до вже прочитаних документів, і крізь нібито дрібниці відкривається картина минулого. Звісно, найкраще буденність проглядає зі щоденників, листів та інших наративних джерел. Та з-поміж інших видів офіційних документів тестаменти неочікувано здатні відкрити живі картини повсякдення. Тестамент (заповіт, духівниця) – це документ, в якому зафіксовано останню волю особи щодо поховання, розподілу рухомого й нерухомого майна та багато іншого. Цей вид документів завжди полюбляли історики, незалежно від періоду та проблематики досліджень, адже інформація духівниць стає у пригоді для аналізу проблем із різних ділянок історичного та суміжного з ним знання. Як вид історичного джерела тестаменти вже давно і плідно досліджують зарубіжні й вітчизняні історики. Особливо значна бібліографія доступна щодо заповітів польської шляхти1 . Належний стан їх вивчення вважливий для 1 Jawor G. Stałe formuły w testamentach polskich [XVI–XIX w.] // Rozprawy Komisji Językowej. – 1981. – T.12. – S.217–233; Tymiakin L. O formułach w XVII-wiecznym testamencie przemyskim // Rocznik Przemyski. – 1990. – T.27. – S.141–145; Pośpiech A. Srebrna łyżka – probierz szlacheckiej zamożności? (Przykład Wielkopolski XVIIw.) // Nędza i dostatek na ziemiach polskich od średniowiecza i po wiek XX. – Warszawa, 1991. – S.151–157; Idem. Pułapka oczywistości: Pośmiertne spisy ruchomości szlachty wielkopolskiej z XVII w. – Warszawa, 1992; Testamenty szlachty krakowskiej XVII–XVIII w.: Wybór tekstów źródłowych z lat 1650–1799 / Oprać. A.Falniowska-Gradowska. – Kraków, 1997; Dumanowski J. Świat rzeczy szlachty wielkopolskiej w XVIII w. – Toruń, 2006; Idem. «Pompa funebris»? Z testamentów szlachty wielkopolskiej z XVIII w. // Wesela, chrzciny i pogrzeby w XVI–XVIII w.: Kultura życia i śmierci / Pod red. H.Suchojada. – Warszawa, 2001. – S.315–322; Cui contingit naści, restat mori: Wybór testamentów staropolskich z województwa sandomierskiego / Oprać. M.Lubczyński, J.Pielas, H.Suchojad. – Warszawa, 2005; Popiołek B. Woli mojej ostatniej testament ten... Testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII iXVIIIw. – Kraków, 2009; Zielecka W. Prawo i praktyka testowania w Wielkim Księstwie Litewskim w XVI i XVII w. // Czasopismo Prawno-Historyczne. – T.LXI. – 2009. – Zesz.1. – S.65–101; Justyniarska-Chojak K. Testamenty i inwentarze pośmiertne z ksiąg miejskich województwa sandomierskiego (XVI– XVIII w.). – Kielce, 2010; Wilczek-Karczewska M. Testamenty szlachty wielkopolskiej z XVII w. // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. – R.LIX. – 2011. – №3/4. – S.333–346; Idem. Konflikty rodzinne na tle majątkowym w świetle wielkopolskich inwentarzy i testamentów z XVII w.: Zarys problematyki // Społeczeństwo staropolskie: Seria nowa. – T.III: Społeczeństwo a rodzina / Red. A.Karpiński. – Warszawa, 2011. – S.149–169; Zielecka-Mikołajczyk W. Prawosławni i unici w використовують, проте майже не аналізують. У результаті дослідження сформовано початковий перелік відомих духівниць старшини. На цей момент знаємо про 34 тестаменти козацької старшини Гетьманщини другої половини XVII ст. (30 чоловічих, 4 жіночих). Надалі реєстр доповнюватиметься й розширюватиметься. Заповіти дозволяють поглянути на ментальність і релігійність, генеалогію, родинні зв’язки, стосунки між подружжям, дітьми, родичами, події життя, розподіл маєтку, побажання щодо поховання та ін. А також дають можливість простежити становлення юридичної культури суспільства через механізми функціонування права у сфері успадкування Історія України українське козацтво 930 94(477) 94(477) 20200209 ukry50 UA Бібліотека ІДГУ 8953 Український історичний журнал 9996 070 Кривошея І. 070 Кривошея І. 94(477) ARTICLE 94(477) 0 0 0 udc 2020-02-09 10338 PER PER PROC PER20020045 2020-09-25 10:02:11 2020-02-09 00:00:00 94(477) 0 ARTICLE