Test Library Search for 'au:Трофименко Л. '

Програми з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: "Корекція мовлення", "Корекція розвитку" , [навч. вид.]

By Мін-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т спец. педагогіки. Київ ; Чернівці Букрек 2017 . 152 с. 60х84/16.. 978-966-399-932-6

Формування фонологічної компетенції у дітей із тяжкими порушеннями мовлення

By Л. Трофименко. 2021 . С. 7-17 , У статті представлено систему формування фонологічної складової мовленнєвої діяльності, в основу якої покладено дослідження Є. Соботович, розроблені з позицій психолінгвістичного підходу. Психолінгвістичний підхід спрямований на попередження і корекцію порушень шляхом формування незасвоєних мовних структур через розвиток психологічних механізмів, що формують і забезпечують ці структури. Відповідно, корекційна робота зорієнтована на формування тих психологічних механізмів, що забезпечують спонтанний та саморегульований розвиток мовлення за умов типового розвитку і розкривають можливості для перетворення мовлення дитини на повноцінну систему. Формування фонологічної компетенції має на меті розвиток різних складових мовленнєвої системи: спрямованості уваги на фонологічну структуру слова, перцептивного рівня слухового сприймання, слухової пам'яті, слухового контролю (самоконтролю), фонематичних уявлень, різних форм звукового аналізу. На цій основі відбувається підготовка до оволодіння фонетичного і пов'язаного з ним фонемно-морфологічного принципів правопису та попередження дисграфії. Одним із наявних порушень мовлення у дітей є порушення звуковимови, яке стає перешкодою для оволодіння фонологічною складовою мовної системи, особливо у процесі підготовки дитини до вивчення мови як предмета у школі. Специфіка навчання школярів початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення полягає в тому, що на момент вступу до школи рівень їхніх практичних мовленнєвих навичок не досягає достатнього рівня. Наразі цей факт має велике значення для навчання таких дітей в інклюзивних класах. Наявне базове мовленнєве порушення впливає на стан розвитку фонологічної складової мовлення. У свою чергу, в процесі засвоєння морфологічних мовних систем великого значення набуває питання опанування дитиною звукової структури слова, оскільки фонеми є «будівельним матеріалом» морфем, слів, словосполучень, речень, тексту. Ці знання забезпечуються складною системою розумових операцій з фонологічними одиницями мови, що поступово формуються. У процесі корекційної роботи формування фонологічної складової у дітей з мовленнєвими порушеннями відбувається поетапно, що і репрезентовано в статті. У результаті такого впливу у дітей формуються успішні передумови розвитку фонологічної компетенції

Освiтнi труднощi в учнiв початкових класiв з алалiєю

By Л. Трофименко. 2022 . С. 58-68 , У статтi представлено розширенi данi про труднощi, якi виникають у дiтей з алалiєю пiд час навчан- ня. Автор акцентує увагу на наявному базовому мовленнєвому порушеннi, яке вносить специфiку у процес прийому i вiдтворення навчальної iнформацiї. Вiдповiдно до змiн, якi вiдбуваються в системi освiти в Українi за найкращими свiтовими стандарта- ми, одним iз напрямiв забезпечення повного доступу до якiсної освiти є включення осiб з особли- вими освiтнiми потребами у процес набуття знань на рiвнi з усiма учасниками. У нових норматив- но-правових документах, методичних посiбниках охарактеризовано особливостi функцiонування мовлення у дiтей з рiзними проявами мовленнєвого порушення, що створюють освiтнi труднощi рiзного ступеня прояву. Вiдомо, що до первинних мовленнєвих порушень вiдносяться стiйкi порушення мовленнєвого розвитку дiтей зi збереженим iнтелектом, нормальним слухом та передумовами сенсо-моторного розвитку. Частiше первинне мовленнєве порушення трактується як алалiя – системний недорозви- ток мовлення, при якому порушуються усi його компоненти: фонетико-фонематичний, лексико- граматичний, зв’язне мовлення. Характерними ознаками алалiї є труднощi формування складової структури слiв, взаємозалежнiсть фонемних i лексичних порушень, труднощi у розвитку фразового мовлення. Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на рiзних рiвнях органiзацiї мови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливостi спонтанного розвитку мовленнєвої системи, зокрема самостiйне засвоєння значень нових слiв, з потоком яких дитина зустрiчається в навчальнiй лiтературi по всiх шкiльних предметах. Це призводить до недостатньо- го розумiння усного i особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодiння шкiльними знаннями. Автор обґрунтовує прояви труднощiв у фонетико-фонематичнiй, лексико-граматичнiй ланках мовленнєвої дiяльностi на основi визначених особливостей функцiонування мовлення рiзного ступеня прояву з урахуванням несприятливих чинникiв формування мовленнєвого порушення, якi впливають на недорозвиток вiдповiдних мовних систем. Визначено основоположнi пiдходи до дослiдження освiтнiх труднощiв (як мовленнєвих, так i iнтелектуальних), якi базуються на теоретич- них положеннях про мовленнєву дiяльнiсть, нейролiнгвiстичний аналiз та психолiнгвiстичну струк- туру мовленнєвої дiяльностi, аналiзi педагогiчної практики з метою виявлення освiтнiх бар’єрiв та умов їх подолання.