Test Library Search for 'su:Зовнішня політика України'

Закарпатці до румунів через Тису ходили

By Бедзір Василь. 2018 . С. 3

Естонія всебічно підтримує Україну , Президенти обох держав скоординували свої позиції в економічних і політичних питаннях

By Наталя Писана. 2018 . С. 2

Естонія належно оцінює сучасні виклики

By Михайло Юрченко. 2018 . С. 2

Безвіз працює стабільно , Рік безвізу України з країнами Євросоюзу

2018 . С. 1, 3

Дружні держави завжди поряд

By Наталя Писана . 2018 . С. 3

"Виступаючи у британському парламенті, я показував простріляний дитячий черевичок "

By Лана Самохвалова. 2018 . С. 4

Київ і Белград об'єднані спільною метою , Сербія й Україна встановили особливий стиль спілкування, який дає змогу швидко розв'язувати будь-які проблеми

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 2

У Сербії встановлять пам'ятник Тарасові Шевченку , Київ і Белград мають намір зняти з двостороннього порядку денного політичні й економічні перешкоди

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 3

Цивільний міністр оборони та громадський контроль силовиків , Реформи у безпековому секторі особливо важливі в умовах збройної агремії Росії проти нашої держави

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 2

Болючі рани минулого не повинні роз'єднувати народи

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 2

Що пришвидшить вступ до НАТО?

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 3

Чого очікувати Києву від саміту НАТО?

2018 . С. 1

Саміт НАТО: сенсації, дипломатичні перемоги та велика політика

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 1

Світ одностайний у підтримці нашої країни

By Михайло Юрченко. 2018 . С. 2

Зовнішня політика України : історія та сучасність , курс лекцій

By О. В. Борисова. Київ Кондор 2017 . 344 с , Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Луганського аграрного університету. (Протокол № 9 від 19 квітня 2017) 60х84 1/16.. 978-617-7458-48-6

Непарадна жертовність без права забуття

By Оксана Головко. 2018 . С. 3

Посол України в Ірані Сергій Бурдиляк: "Росія робить усе, щоб України на іранському ринку не було"

By Надія Юрченко. 2018 . С. 1, 3

Україна між Сходом і Заходом. Про витоки і суть російсько-української війни

By Л. Л. Залізняк. Київ Видавець Олег Філюк 2017 . 168 с , На допомогу воїнам АТО. 60х84 /16.. 978-617-712-234-9

Агресору показали, що його не бояться

By Михайло Юрченко. 2018 . С. 2

Кремль боїться оонівських миротворців

By Вікторія Власенко. 2018 . С. 3

Світ не має потурати країні-агресору з правом вето в ООН

By Оксана Крамарчук. 2018 . С. 2

Проблема не лише в паспортах

By Юрій Медуниця. 2018 . С. 3

Зовнішня політика України у 2010 - 2017 рр.

By О.В. Борисова. Київ Кондор 2017 . С. 292 - 331

О голодоморе 1932 - 33 годов в Украине на Генассамблее ООН

2018 . С. 1

"Заборона українства 1876 р.": ґенеза оцінок та сучасне осмислення

By Степан Борчук . 2018 . С. 2 - 4. - Бібліогр.: С. 4

Міністр оборони Латвії Раймонд Бергаманіс: Посварившись з Україною, Росія зробила найбільшу помилку у своїй історії

By Олег Кудрін. 2018 . С. 3

Про війну від початку й досі , Свої військові історії розповіли бійці "Азова", учасники бойових дій

By О. Онищенко. 2019 . С. 6

Українсько-американські відносини в контексті зовнішньополітичних пріоритетів США

By С. В. Толстов. 2019 . С. 117-139

Причорноморський регіон у контексті європейської політики , [матеріали міжнародної конференції]

By Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова [та ін.]. Одеса [та ін.] [б. в.] 2008 . 488 с , Materiał z konferencji w Odessie we wrześniu 2008. r. zorganizowanej przez Odes'kij nacional'nij uníversitet ímení Í. Í. Mečnikova Ístoričnij fakul'tet, Polskie Towarzystwo Historyczne w Opolu, Instytut Historii Uniwersytetu Opolskiego oraz Dolnośląską Szkołę Wyższą Edukacji we Wrocławiu. 60х84/8.. 966-7609-11-1

Перспективи транскордонного співробітництва в Єврорегіоні "Нижній Дунай"

By О. Запорожченко. Браїла [та ін.] Істриус (Музей Браїли "Кароль I" 2018 . С. 503-517

Сучасні українсько-китайські відносини , Стан і перспективи

By С.Троян. 2019 . С. 20 (Вкладка С. 1-12)

Трансформація відносин України та НАТО в 1991–2019 рр.: історичний аспект

By Л. Алексієвець, М. Алексієвець. 2020 . С. 126-142

Політичний феномен російсько-української війни

By С.О. Шергін . 2023 . С. 7-18 , Стаття презентує політичний аналіз російсько-української війни у контексті актуальних проблем сучасних міжнародних відносин. Особливу увагу приділено розгляду причин і факторів війни в процесі трансформації сучасної міжнародної системи. Констатується, що причиною російсько-української війни є складний комплекс обставин і факторів, передусім конфліктогенність пострадянського простору та прагнення РФ відігравати роль домінантної сили в цьому макрорегіоні. Зокрема, однією з головних причин є тоталітарний політичний режим, який вважає використання воєнної сили найефективнішим засобом геополітики. Розглядаються також американські дослідницькі концепції та політичні позиції «колективного Заходу» – США, ЄС і НАТО щодо війни в Україні. Багатостороння підтримка України та засудження держави-агресора більшістю країн світової спільноти перетворили російсько-українську війну на ключовий фактор глобальної політики. Підкреслюється, що перемога ліберально-демократичної більшості країн світу над агресивною тоталітарною державою не тільки можлива, але й здатна прискорити розв’язання нагальних міжнародних проблем

Специфіка допомоги держав Заходу Україні у війні з Російською Федерацією

By Д.М. Лакішик . 2023 . С. 83-93 , У статті досліджуються особливості підтримки України провідними державами трансатлантичного регіону у війні з РФ. Зазначається, що найбільшу підтримку України з моменту повномасштабного вторгнення військ Росії здійснюють США, а також країни ЄС, зокрема Німеччина, Франція, Італія тощо. Окремо виділяється допомога, що надається Україні Великою Британією, яка має змогу діяти швидше й активніше поза структурою ЄС. Також наголошується на достатньо інтенсивній допомозі країн Скандинавії, які в тій чи іншій мірі, як самостійно так і в коаліції одна з одною, й іншими країнами Європи, доєднуються до спільних зусиль у протистоянні демократії диктатурі. Констатується, що під кінець другого року війни України та РФ, постають певні питання щодо подальшої підтримки України партнерами – як змінюються ті чи інші пріоритети відповідно до внутрішньополітичної ситуації в певній країні. Зазначається, що попри різновекторність думок щодо подальшої допомоги Україні, все ж заяви лідерів країн, їх реальні кроки у формуванні безпекової політики, що мають на меті зміцнення їх обороноздатності, включно з поглибленням співпраці в оборонній сфері з Україною, дають підстави говорити про довгострокову перспективу їх підтримки української держави. Беззаперечною є теза про те, що нинішня трансформація міжнародного порядку залежить від того, як і наскільки рішуче проявлять себе країни Заходу у такого штибу дестабілізації, наскільки консолідованими будуть їх дії на захист демократичних цінностей на противагу зростаючому авторитаризму, адже війна в Україні є лише одним з проявів цього глобального протистояння.

Україна-НАТО: проблеми і перспективи партнерства

By Т.В. Мелещенко . 2023 . С. 113-127 , Стаття містить огляд еволюції відносин Україна-НАТО від початку незалежності нашої держави до сьогодення. Авторка зробила спробу визначити та охарактеризувати основні періоди формування відносин Україна-НАТО, означити ключові проблеми розвитку партнерства. Констатується, що на початку незалежності, Україна обрала нейтральний та позаблоковий статус, а далі задекларувала багатовекторність як основу зовнішньої безпекової політики, що була історично обумовленою необхідністю у перехідний період. Водночас Україна залишалася в полі інтересів Росії, яка прагнула відновити свої позиції на пострадянському просторі, а тому не мала можливості повноцінно інтегруватися до євроатлантичних структур. Через складне геополітичне становище Україна була змушена маневрувати між Сходом і Заходом щоб утвердитися в міжнародному полі та зайняти своє місце в європейській архітектурі безпеки. В 1990-і рр. відносини Україна-НАТО розвивалися досить жваво, але не достатньо для того, щоб Україна стала членом НАТО. Однак, Україна спромоглася здобути статус особливого партнера, що у подальшому сприяло поглибленню двосторонніх відносин. У 2000-х рр. спочатку відбулася активізація відносин Україна-НАТО, а з приходом до влади В. Януковича Євроатлантичну інтеграцію України було призупинено. Ситуація змінилася після Революції Гідності, коли до влади прийшли демократичні проєвропейські сили. Подальша політика спрямована на поглиблення відносин України з Альянсом. Україна остаточно визначилася зі своїм курсом, однак для успішної інтеграції потрібно виконати необхідні умови. Також зі свого боку НАТО має проводити більш цілеспрямовану політику не зважаючи на Росію, яка не є такою сильною, як створила про себе образ шляхом пропаганди. Україна отримує беззаперечну підтримку Альянсу, але, на жаль, цього не достатньо для припинення війни та відновлення територіальної цілісності. Вступ України до НАТО гарантував би з одного боку безпеку України, а з іншого укріпив цінності Альянсу. Тому НАТО потрібно більше рішучості у приєднанні України до Альянсу

Російсько-українська війна: біографічний дискурс героїв України

By М.Г. Железняк . 2023 . С. 193-203 , У статті автор порушує питання важливості енциклопедичних видань, спрямованих на висвітлення й популяризацію воїнів-захисників, які нині не лише захищають свою батьківщину у війні проти Росії, а й своїми успішними, героїчними вчинками боронять сучасний устрій світу, що втілює гуманістичний, демократичний шлях цивілізаційного розвитку. Майже 10 років триває російсько-українська війна, два останні роки – повномасштабна, особливо жорстока, руйнівна, цинічна. Вона наочно увиразнила прірву між українцями і росіянами, що довгий час була прихована за облудливими штампами про братні народи. Перші репрезентують демократію, мир, прогрес, другі – тоталітаризм, агресію, занепад. Століттями Росія незалежно від державного устрою, чи то імперського, чи то комуністичного обкрадала Україну: загарбувала території, викачувала корисні копалини, вивозила археологічні знахідки, руйнувала давні пам’ятки, привласнювала історію, культуру, мову і особливо полювала за талановитими українцями, позбавляючи націю еліти. Нині всі маски зірвано: керівництво РФ прагне раз і назавжди вирішити українське питання, чинячи геноцид на території суверенної України. Війна, як це не прикро, «відкрила очі» й багатьом українцям, спонукала згадати не лише сумні моменти її історії, а й часи величі й світової слави. На перший план вийшли історії про звитяжні полки русичів-українців князя Святослава, відчайдушних козаків Івана Сірка та Івана Богуна, подвиги українців у роки Першої та Другої світових воєн. Українська історична наука про ці періоди воєнної історії українців вже дала поважні дослідження, зокрема й енциклопедичного формату. Створення біографічних довідників, а саме енциклопедій, про героїв російсько-української війни є актуальним з багатьох точок зору: це не лише збереження пам’яті про них – сучасну еліту української нації – а й створення підґрунтя для майбутніх досліджень з історії, зокрема воєнної, біографістики тощо.

Україна та Швейцарія: початки дипломатичних відносин у контексті європейської геополітики (1917-1921 рр.)

By І.Б. Дацків, М.І. Полич . 2026 . С. 22-35