Test Library Search for 'au:Рібцун Ю.'

На допомогу педагогам інклюзивно-ресурсного центру: моніторинг з розвитку мовлення

By Ю. В. Рібцун. 2018 . С. 2-9

Прудкі пальчики , Досвід Святошинського району міста Києва

By Ю. Рібцун. 2018 . С. 16-19

Професійний довідник учителя-логопеда ДНЗ , [навч.-метод. посіб.]

By Ю. В. Рібцун. Харків Основа 2013 . 238 с. : табл. 60х90/16.. 978-617-00-1573-0

Програми з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: "Корекція мовлення", "Корекція розвитку" , [навч. вид.]

By Мін-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т спец. педагогіки. Київ ; Чернівці Букрек 2017 . 152 с. 60х84/16.. 978-966-399-932-6

Долаємо бар'єри, формуємо компетентності , Діти з особливими мовленнєвими потребами в умовах сучасного закладу дошкільної освіти

By Ю. Рібцун. 2021 . С. 3-5

Вивчення праксичних функцій молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами

By Ю. Рібцун. 2021 . С. 28-45 , Комплексна компенсаційна робота можлива лише за умов проведення якісного логопсиходіагностичного вивчення всіх складових психомовленнєвої діяльності, емоційно-вольових процесів, особистості молодшого школяра, виявлення як первинних порушень, так і можливих наявних вторинних системних наслідків. Особливо показовим при цьому є стан сформованості гнозису, праксису та мовлення, що являють собою нероздільну тріаду, адже складають базис вищих психічних функцій. З метою системного опису праксичних функцій, встановлення закономірностей і систематизації результатів дослідження нами були використані теоретичні (індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні лопсиходіагностичні методи. У статті репрезентовані методики логопсиходіагностики: 1) латеральних переваг − на визначення ведучої руки, ноги, ока, вуха; 2) загальної моторики та рівноваги − тандем-ходьба, тест Фога; 3) кінестетичного праксису − пальцевий праксис поз за зоровим і кінестетичним зразком, оральний кінестетичний праксис за зоровим зразком, артикуляційний еферентний праксис; 4) кінетичного праксису – проби «Кулак-ребро-долоня», графічні, на реципрокну координацію, динамічні пальцеві переключення, слухо-моторну координацію, оральний кінетичний праксис, артикуляційний еферентний праксис; 5) просторового праксису – проби Хеда, Денманна, конструктивний праксис; 6) регуляторний праксис – проби на реакцію вибору за руховим і звуковим сигналом. Результати проведеного дослідження вказують на наявність у здобувачів початкової освіти з тяжкими порушеннями мовлення труднощів як у невербальних, так і вербальному видах праксису. Завдяки пластичності дитячого мозку праксичні функції молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами, за умов цілеспрямованої комплексної психолого-педагогічної роботи, нормалізуються та забезпечують високий компенсаторний потенціал для удосконалення всієї символічної немовленнєвої діяльності та мовленнєвих функцій.

Вивчення праксичних функцій молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами isp200 isp200

By Ю. Рібцун. 2021 . С. 49-55 , Комплексна компенсаційна робота можлива лише за умов проведення якісного логопсиходіагностичного вивчення всіх складових психомовленнєвої діяльності, емоційно-вольових процесів, особистості молодшого школяра, виявлення як первинних порушень, так і можливих наявних вторинних системних наслідків. Особливо показовим при цьому є стан сформованості гнозису, праксису та мовлення, що являють собою нероздільну тріаду, адже складають базис вищих психічних функцій. З метою системного опису праксичних функцій, встановлення закономірностей і систематизації результатів дослідження нами були використані теоретичні (індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні лопсиходіагностичні методи. У статті репрезентовані методики логопсиходіагностики: 1) латеральних переваг – на визначення ведучої руки, ноги, ока, вуха; 2) загальної моторики та рівноваги – тандем-ходьба, тест Фога; 3) кінестетичного праксису – пальцевий праксис поз за зоровим і кінестетичним зразком, оральний кінестетичний праксис за зоровим зразком, артикуляційний еферентний праксис; 4) кінетичного праксису – проби «Кулак-ребро-долоня», графічні, на реципрокну координацію, динамічні пальцеві переключення, слухо-моторну координацію, оральний кінетичний праксис, артикуляційний еферентний праксис; 5) просторового праксису – проби Хеда, Денманна, конструктивний праксис; 6) регуляторний праксис – проби на реакцію вибору за руховим і звуковим сигналом. Результати проведеного дослідження вказують на наявність у здобувачів початкової освіти з тяжкими порушеннями мовлення труднощів як у невербальних, так і вербальному видах праксису. Завдяки пластичності дитячого мозку праксичні функції молодших школярів з особливими мовленнєвими потребами, за умов цілеспрямованої комплексної психолого-педагогічної роботи, нормалізуються та забезпечують високий компенсаторний потенціал для вдосконалення всієї символічної немовленнєвої діяльності та мовленнєвих функцій

До питання створення універсальних освітніх програм для дітей з особливими мовленнєвими потребами

By Ю. Рібцун. 2022 . С. 53-68 , Інноваційне наукове бачення в галузі спеціальної освіти полягає у впровадженні нових підходів з метою гуманізації сфери соціономічних професій, удосконалення навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзії, у тому числі розробленні оновленого курикулуму, спрямованого на задоволення наявних потреб конкретної дитини, з відповідною організацією освітнього середовища (створення індивідуальної програми розвитку; адаптація, модифікація шкільних програм; збільшення часу на опанування навчального матеріалу; залучення до підтримки міждисциплінарної команди фахівців; застосування допоміжних засобів навчання тощо). Досить чисельною категорією дітей з ООП є молодші школярі з особливими мовленнєвими потребами, які, хоч і здобувають цензову освіту, навчаючись за типовими загальноосвітніми програмами, мають специфічні порушення як усного, так і писемного, як імпресивного, так і експресивного, як зовнішнього, так і внутрішнього мовлення, а також своєрідне протікання інших вищих психічних функцій – гнозису, праксису, мнестичних і мисленнєвих процесів, емоційно-вольової сфери, що, своєю чергою, потребує характерологічного наповнення освітніх програм, з урахуванням наявних труднощів і рівнів підтримки. Саме тому нами, відповідно до системно-синергетичного принципу, розроблені універсальні освітні структуровані та водночас дисипативні нелінійні програми (адаптаційно-ігровий цикл – 1–2 класи, основний цикл – 3–4 класи Нової української школи), якими передбачено урахування пропедевтичних, навчально-виховних і корекційно-розвивальних завдань, що враховують сучасні тенденції спеціальної освіти на всіх рівнях, дозволяють простежити горизонталь міждисциплінарних діалогів, забезпечують наступність між дошкільною та шкільною ланкою, складають базис адаптаційного циклу (5–6 класи) та базового предметного навчання (7–9 класи). Нами були використані методи теоретичного рівня дослідження (аналіз, синтез, систематизація, генералізація, індуктивний і дедуктивний), а також емпіричні логопсиходіагностичні методи.

Психомовленнсвий розвиток дітей раннього віку: теорія і практика

By Ю. Рібцун. 2024 . С. 3-9 , я публікація — короткий "путівник" із психомовленнєвого розвитку дітей раннього віку, доповнений цінними порадами та методичними рекомендаціями. Вони допоможуть відстежувати правильність формування мовлення малюків, вчасно виявляти порушення та запобігати їх фіксації, яка може призвести до затримки мовленнєвого розвитку. Пропоновані матеріали стануть у пригоді не тільки педагогам — ними варто поділитися і з батьками вихованців.

Загальний недорозвиток мовлення в дошкільників: пропедевтика та корекція

By Ю. Рібцун. 2024 . С. 3-10 , У першому випуску журналу за цей рік ми розповіли про затримки мовленнєвого розвитку в дітей раннього віку. Слід зауважити: якщо не коригувати наявні психомовленнєві розлади вчасно, це може призвести до формування більш складного мовленнєвого порушення — загального недорозвитку мовлення. Що це за явище та як запобігти його виникненню в дошкільників, читайте в цій статті.

Дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку , Навчально-методичний посібник

By Ю. В. Рібцун. Харків Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру» 2018 . 40 с. 70х100/16. 978-617-09-3804-6