By О.Л. Шевнюк. 2021 . С. 2-6 , У статті запропоновано теоретико-методичні основи вивчення композиції у закладах вищої художньої освіти на основі холістичного підходу, що дозволяє поєднати і збалансувати усталені методики навчання предметної та формальної композиції. За холістичного підходу навчання студентів композиції буде ефективним завдяки взаємодії методів роботи з натури, з пам'яті, за уявленням і уявою, проблемного та формально-аналітичного. Студенти, одночасно із ґрунтовним опануванням основних законів, правил, засобів і прийомів композиції, особливостей психологічних практик візуального сприйняття, мають постійно вправлятися в основних видах навчальної роботи в довготривалих композиційних ескізах і короткотривалих зарисовках і начерках. Продуктивна реалізація єдності теоретичного і практичного напрямів потребує врахування особливостей творчого процесу на кожній із взаємопов'язаних стадій роботи над композицією (пошуковій, виникнення задуму, інкубації композиційної ідеї, її матеріалізації та фінального ескізування). Організація змісту навчання студентів реалізується у просуванні від формальної композиції (з її акцентом на засобах формоутворення) до предметної, що визначає логічну послідовність навчальних завдань з їх поступовим ускладненням. Самі навчальні вправи мають проектуватися як «провокатори» креативного мислення студентів. Оцінювання навчальної успішності студентів викладачем передбачає аналіз відповідності композиційного вирішення змістові завдання, єдності та доцільності застосованих композиційних прийомів, культури візуальної репрезентації, оригінальності та самостійності композиційного вирішення, зростання професійної майстерності студента. Такий цілісний підхід забезпечує самостійність пошуку студентами взаємозв'язку між художнім змістом і художніми засобами, уможливлює в процесі практичної роботи ґрунтовне опанування композиційних знань і перетворення їх на інструмент професійної творчої діяльності майбутнього художника