Ключові слова:

Поняття «фізичний стан» розглядають як комплексну характеристику особистості людини, її здоров’я, будови тіла та конституції, функціональних можливостей, фізичної роботоздатності й підготовленості. Мета. Аналіз чинників, спрямованих на покращення фізичного стану у дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення. Результати. Встановлено визначальну роль біологічних чинників у покращенні фізичного стану дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання, що зумовлює необхідність їх урахування під час формування змісту останнього. Визначено, що означена мета є результатом цілеспрямованого впливу на системи організму засобами фізичного виховання, що визначається комплексом біологічних, соціальних і особистісних чинників і потребує їх обов’язкового врахування. До перших відносять спадковість, адаптацію і розвиток, до других – систему фізичного виховання, до останніх – діяльність, мотив, потребу, інтерес. Виявлено, що особистісні чинники відіграють опосередковану роль у покращенні фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, оскільки сприяють підвищенню активності та свідомості дітей у систематичному використанні фізичних вправ для успішного вирішення означеного завдання. Водночас без урахування цих чинників ефективність процесу фізичного виховання значно зменшується, тобто результат, пов’язаний із покращенням фізичного стану дітей, буде значно нижчим