Ключові слова: політична філософія | гібридна війна

У статті розглянуто проблематику виникнення особливого різновиду феномену війни, який дістав назву «гібридна війна». Досліджуючи еволюцію війни як природного явища та його філософське осмислення на різних етапах історичного розвитку людства, автор доходить висновку, що практичне розв'язання дилеми безпеки як одного з головних концептів сучасної теорії міжнародних відносин є неможливим. Поділяючи філософські ідеї Юргена Габермаса, автор розвиває положення його теорії комунікативної дії та розглядає сучасну війну як мистецтво стратегічної дії, що має на меті деформацію реальної картини подій задля маскування її істинних мотивів.Росія, компенсуючи свою технологічну відсталість та неспроможність до військового протистояння, насамперед із США, в умовах ведення сучасних мережево-центричних війн, наразі достатньо майстерно використовує цю ефективну парадигму проти України та західної коаліції.Прагнучи реалізувати свої імперські амбіції та повернутися до клубу впливових глобальних гравців на міжнародній арені, Росія на практиці зреалізовує відому ще з 60-х років минулого століття теорію «заколот-війни» Євгена Месснера, яка у сучасній інтерпретації трактується як «гібридна війна».Автор вважає безперспективним подальше змагання у нав'язаній Кремлем парадигмі та пропонує виходити з того, що будь-яка війна є багатовимірним та поліморфним різновидом стратегічної дії. Тому доцільним є зосередження уваги на дослідженні специфіки та взаємозв’язків сучасних загроз національній безпеці, що вможливлюватиме здійснення вибору в рамках планування ефективних засобів реагування на них та визначення форми їх узгодженого застосування.