У статті розглянуто особливості французькомовного прочитання творчості Григорія Сковороди. Наголошено, що французькомовна рецепція спадщини філософа, яка розпочалася ще у двадцяті роки ХІХ ст. (через тридцять чотири роки по його смерті), протягом двохсотліт-нього періоду запропонувала цікаві роздуми про непересічність таланту українського письменника й філософа. Ознайомлення з міркуваннями як французьких, так і українських літературознавців французької діаспори доповнює обширну інформацію про Г. Сковороду, яка багато друкувалася на сторінках французькомовних видань у 20—30-х роках і в другій половині ХХ ст. Оглянуто й французькомовні антології, які презентували окремі зразки спадщини Г. Сковороди, а також паризький сковородинський колоквіум 1973 р.

Ключові слова: французькомовне прочитання, антологія української літератури, переклад, паризький колоквіум, стаття, видання.