У статті досліджено сучасний стан цифрових архівів в Україні, котрі є платформами цифрового (електронного) контенту, що забезпечують доступ до різноманітних архівних ресурсів у глобальному інформаційному просторі та підтримують світову концепцію цифровізації найціннішої архівної спадщини. Акцентовано на пріоритетних завданнях для всіх архівних установ, що демонструють прогресивний напрям політики розвитку архівної справи в Україні, яка відповідає сучасним тенденціям. Визначено основині риси цифрового архіву. Проаналізовано праці закордонних і вітчизняних фахівців, в яких висвітлено основні завдання та методи щодо цифровізації архівних ресурсів. Розглянуто основні фунщії цифрового (електронного) архіву та його види, подано базову характеристику групування архівних електронних інформаційних ресурсів у процесі їх джерелознавчого опрацювання. Зосереджено увагу на проектах, що вже функціонують в інформаційному просторі та успішно надають доступ до онлайн-ресурсів, зокрема оцифрованих документів, фотографій, аудіо- та відеоматеріалів. Наголошено на перспективному напрямі, а саме на потребі співпраці фахівців щодо оцифрування архівних матеріалів і створення єдиної платформи для подання електронних архівних ресурсів у зручному для користувачів форматі.

Ключові слова: архіви; електронний архів; цифровий архів; оцифрування; інформаційний простір; контент; інформаційні ресурси