Ключові слова: війна, довіра до буття, моральна втрата, етичний вимір, естетичний вимір, цінності

У статті війна осмислюється як феномен, що виходить за межі політичного та соціального вимірів і постає як глибинна морально-онтологічна втрата, пов’язана з руйнуванням довіри до самого буття. Показано, що війна підриває не лише інституційні, нормативні та ціннісні структури, а й базову екзистенційну впевненість у впорядкованості світу, трансформуючи спосіб його переживання та інтерпретації. Аналіз здійснюється в онтологічному, культурно-цивілізаційному, етичному та естетичному вимірах, що дозволяє комплексно окреслити глибину цих змін. Обґрунтовано, що в умовах війни довіра втрачає статус безпосередньої даності та постає як відповідальна, рефлексивна практика суб’єкта. Водночас естетичний досвід розглядається як один із останніх рівнів підтримки довіри, хоча й зазнає значного впливу маніпулятивних наративів. Зроблено висновок, що відновлення довіри можливе лише як свідомий екзистенційний вибір